В силу своєї природи,
людина змінює середовище свого проживання. Перетворення природи людиною на початок
XX століття набрало таких масштабів, що академік
Володимир Іванович Вернадський запропонував термін
ноосфера для позначення тієї частини
біосфери, в якій діяльність людини має важливе, навіть геологічне значення.
Ставлення
громадськості до значного впливу людини на
довкілля змінювалося впродовж 20 ст. від
ентузіазму до
збентеження. Для проміжку від 20-х до 50-х років характерне захоплення процесом перетворення природи, підпорядкування її потребам людини. Особливо ця тенденція була характерною для
соціалістичного табору, в якому, як вважалося, людина стала на шлях не тільки перетворення неживої природи, а й природи
[1] людського
суспільства.
Починаючи з 60-х років ентузіазм почав змінюватися занепокоєнням — вплив людської діяльності на природу набрав таких масштабів, що люди почали виразно усвідомлювати його обернену сторону, небажані й негативні наслідки:
ріки втратили чистоту, збільшилося
забруднення повітря, почали звужуватися ареали проживання окремих біологічних видів, інші потрапили під загрозу повного вимирання. Аналіз кліматичних змін показав, що відбувається процес швидкого
глобального потепління, пов'язаного, можливо, з людською діяльністю.
Людство дедалі ясніше усвідомлює те, що його здатність викликати кліматичні зміни глобального масштабу, може поставити під загрозу його власне існування. Людина повинна ставитися до природи відповідально. Розпочався процес прийняття політичних рішень, вироблення заходів збереження середовища проживання, однак наразі незрозуміло, наскільки від буде ефективним, і чи ті зміни, що відбувалися в природі в останні роки й відбуваються зараз, не є початком незворотнього процесу, який поставить під загрозу існування людства.